"Поскольку у них теперь есть держава і державна нація, то они, следуя своей же логике, могут уже смело называть свой национализм фашизмом, а себя фашистами." Пополнил Сборник материалов "Правда о русской Украине и националистах"двумя статьями современных авторов. Спасибо автору статьи "Український націоналізм та італійський фашизм" (1922-1939) Олександру Зайцеву за грунтовний аналіз та правдиву інформацію.

Привожу цитату из статьи.

"Чи і якою мірою українські націоналісти ототожнювали себе з фашизмом як універсальним явищем? Такі спроби були, але панівним був інший погляд. Онацький ще напередодні створення ОУН вказував на істотну відмінність між українським націоналізмом і фашизмом. Він писав:

Чимало українських націоналістів почало називати себе залюбки українськими фашистами й шукати підтримки у італійських фашистів. Вони не добачали, що між українським націоналізмом й італійським фашизмом лежить неперехідна поки що прирва, яку може заповнити хиба час та вперта завзята праця. [...]

Фашизм є націоналізмом нації державної, ворожої будь-яким ірідентам, готової всіх і вся принести в жертву культові своєї вже створеної держави.

Український націоналізм є, навпаки, націоналізмом нації недержавної, що тільки живе ірідентизмом і готовий принести всіх і вся в жертву для зруйновання культу тих держав, що не дають йому жити[34].

Подібний погляд викладено згодом і в офіціозі ОУН «Розбудова нації»: фашизм це рух державного народу, тоді як український націоналізм це рух національно-визвольний, тому українського націоналізму не можна ототожнювати з італійським фашизмом[35].

Утім, у неофіційному листуванні керівники ОУН були не настільки категоричні. У листі до Макара Кушніра від 16 липня 1929 р. редактор «Розбудови нації» Володимир Мартинець писав:

Я вповні поділяю Ваш погляд, що нам треба збивати заміти, що ми гетьманці, большевики, фашисти. Та признаюся Вам, що коли супроти двох перших ґруп легко, то з тим фашизмом не так то легко. Річ в тому, що не можна ужити безпосередно переконуючих арґументів: Італія далеко, Мусоліні не хоче за нас говорити і на нас валити громів, ніякого укр. уґруповання, що можна було б назвати його фашистами нема, отже залишається лише парафразувати твердження, що ми не фашисти, та що італійський фашизм це італійський рух, а не наш. Між тим богато спільних черт з фашизмом таки маємо: оба рухи це рухи націоналізму, тут і там диктатура, тут і там професійні спілки та ми[36]."

Автор статьи приводит также цитату из Донцова - его ответ на вопрос "Чи ми фашисти?":

"З 1923 р. самого Донцова і групу публіцистів, яка гуртувалася довкола часопису «Заграва» у лівій українській пресі почали називати «фашистами». У відповідь «Заграва» умістила передову статтю під назвою «Чи ми фашисти?». «Не уважаємо фашизму за щось злого. Навпаки!», – заявляв непідписаний автор (судячи з усього, Донцов). Далі, процитувавши Муссоліні, що «фашизм це справа суто італійська», автор погодився з цим твердженням: «І тому власне, що ми стоїмо, подібно як і фашизм, не на інтернаціональній, а на національній плятформі, – ми не можемо бути фашистами». Однак на наступних сторінках, викладаючи основні засади «загравістів»: пріоритет національного визволення перед соціальним, ворожість до інтернаціоналізму, націоналізм як практика щоденного життя, – автор рефреном повторює: «Коли це є програмом фашизму, про мене, – ми є фашистами!»[8]"

Напомню цитату из другого источника, в которой оуновцы говорят о своей принадлежности к одному социально-политическому движению с итальянским фашизмом и гитлеровским национал-социализмом:

"Під іменем українського націоналізму ми привикли розуміти певну суть – це суспільно-політичний рух, який існує сьогодні в усьому світі. В одній країні він проявляється як фашизм, в іншій як гітлеризм, а в нас просто націоналізм. // Газета ОУН «Наш клич» от 9.7.1939".

Таким образом, все различие между итальянским фашизмом и украинским национализмом у украинских националистов сводится к тому, что фашизм был национализмом государственной нации, а украинский национализм - национализм нации негосударственной. И в этом для них состояла "прирва, яку може заповнити хиба час та вперта завзята праця", а не в идеологии и методах захвата власти и правления (см. статью). Соответственно свою задачу они видели и видят в том, чтобы преодолеть эту "прирву" и достичь уровня итальянского фашизма - фашизма осударственной нации. "Поскольку у них теперь есть держава і державна нація, то они, следуя своей же логике, могут уже смело называть свой национализм фашизмом, а себя фашистами." Теперь они могут "всіх і вся принести в жертву культові своєї вже створеної держави".

Ума не хватило сказать, что да, мы фашисты, но различаемся по тому признаку, что там фашисты имеют свое государство и находятся у власти, а мы нет. Или может быть здесь что-то другое? Обращаю внимание на слова о том, что "нам треба збивати заміти, що ми гетьманці, большевики, фашисти".

Это было продиктовано скорее всего тем, что народ в массе своей к фашистам относился отрицательно, и надо было замаскироваться, придумав себе некое отличие от фашистов по форме, но не по сути.

Автор статьи Олександр Зайцев пишет о том, что Донцов "знайшов власну назву для своєї доктрини – «чинний націоналізм». У цій доктрині в її завершеному вигляді неважко знайти низку паралелей із фашизмом: культ боротьби, ідеї ієрархізованого суспільства, ініціативної меншості, правлячої касти, «ордену» на противагу «партійництву», войовничий антимарксизм й антилібералізм. Щоправда, автор «Націоналізму» не викладав своїх ідей у вигляді систематизованого вчення, він апелював радше до емоцій, ніж до розуму, однакте ж саме можна сказати і про фашизм на ранній стадії його розвитку."

В сборнике, о котором я сказал выше, есть ссылка на Сборник статей "ОУН и УПА: исследования о создании "исторических" мифов". Пер Андерс Рудлинг, Тимоти Шнайдер, Гжегож Россолински-Либе. Его авторы называют украинский фашизм фашизмом с маленькой буквы, если считать итальянский фашизм фашизмом с большой буквы. Это все равно, что сказать, что итальянский фашизм - это фашизм взрослых людей, а украинский - тех, кто умом своим не вышел из детского возраста.

Я бы сказал еще проще - придурки. И такими же придурками являются те, кто героизирует нацистов ОУН-УПА, опирается на их прошлое и наследует их идеологию. Партия "Свобода" - партия придурков Украины, неуклюже пытающаяся скрыть свою неонацисткую, фашистскую суть. Украинский национализм - это фашизм придурков.

Друга стаття. Іван Кочановський. Сучасна політика пам'яті на Волині щодо ОУН (б) та нацистських масових вбивств"

В статье идет речь об избирательности американского и западного правосудия, бандеровской милиции (созданной бандеровцами), ее участии в массовых расстрелах и участие в фальсификации истории госадминистрации Волынской области.

Приведу только одну цитату из статьи:

"Хоча деякі волинські держпосадовці, зокрема голова держадміністрації Волинської області Борис Клімчук, визнали, що єврейські жертви нацистів можуть бути серед людей, рештки яких знайдено в 2011-2012 роках, вони продовжили просувати ідею польських жертв НКВС, як основну теорію або стверджували що неможливо встановити хто і ким там був розстріляний.[17] Волинські і національні ЗМІ в Україні не оприлюднили виявлені докази того, що знайдено жертв нацистського геноциду. В місцевій пресі опублікована лише одна стаття що заперечувала версію про польських жертв НКВС і висувала як головну версію про єврейських жертв нацистів.[18]

Одна з головних причин цього полягає в політиці пам’яті, тому що нацистські масові розстріли близько 20 тисяч євреїв Володимира-Волинського проводились з допомогою міліції створеної ОУН(б) влітку 1941 року, а з кінця 1941 до початку 1943- з допомогою поліції, більша частина якої навесні 1943 року перейшла в УПА."

Если сделать в целом выводы о природе и деятельности украинских националистов ОУН-УПА на основании тех материалов, что я изучал, то они в следующем:

1. Украинские националисты ОУН_УПА - нацисты или фашисты другими словами.

2. Во время Второй мировой войны они были союзниками немецких фашистов и участвовали в войне на их стороне. Дивизия СС "Галичина" была создана Организацией Украинских Националистов, естественно вместе с немцами и под немецким командованием. Киев бомбили и нам объявили что началася война. Так, миллионы наших людей, миллионы украинцев гибли под бомбами, пулями и снарядами немецко-фашистских захватчиков, а в это время украинские националисты на оккупированной территории помогали немцам организовывать власть в городах и селах, организовывали милицию (затем полицию), участвовали в массовых расстрелах мирных людей.

3. ОУН создало УПА тогда, когда на фронте наметился перелом в ходе войны и украинские националисты увидели, что немцы могут проиграть войну. В войне против немцев они практически не участвовали и никакого урона немцам не нанесли.

4. В УПА перешли многие из тех, кто был в бандеровской полиции на стороне немцев.

Во время войны было много полицейских, предавших Родину, но отличие бандеровской полиции состоит именно в ее организации, в том, что создавала ее ОУН.

5. Они говорят, что воевали за независимость Украины?

На что они рассчитывали? На то, что немецкие фашисты позволят украинским националистам преодолеть "прирву", став в один ряд с ними фашистами, которым они подарят украинское государство? Плохо они знали своих и свой фашистский дух. На самом деле все это ерунда - участвовали в войне на стороне немцев, вот и все.

Бывший представитель ОУН на Донбассе Евген Стахов вспоминал: "Я не раз говорю за кордоном з тими дивізійниками, хто дійсно був у німецьких дивізіях, і вони кажуть, що воювали за Україну. Яку? Під німцями? А як я кажу, що ви воювали за Німеччину, то вони шаленіють."

Придурки.

По материалам http://blog.polemika.com.ua

ТЕМА ДНЯ
АНТИФАШИСТ ТВ
СВЯЗЬ ВРЕМЕН
Антифашист ТВ