Итак, наступил август. 70 лет назад именно в августе 1943 года произошло освобождение бывшей в недавнем прошлом столицы Украины славного г. Харькова от немецко- фашистской оккупации.

Как писал украинский историк:

"Доля простих харків'ян у період війни була трагічною . Крім постійної загрози фізичного знищення й інші страшні вороги - голод і холод. Зима 1941/1942 р. була дуже холодною. У січні 1941 температура опускалася до -33 С, а висота сніжного покрову досягала 0,5 м Без палива зима для замерзаючих харків'ян здавалася нескінченно довгою. Багато хто з них не змогли її пережити, у т.ч. з -за страшного голоду, що спалахнув у Харкові відразу ж після його захоплення німецькими військами. Ніяких організованих джерел постачання харків'ян продуктами харчування не було. Військова окупаційна влада вирішувала свої проблеми й населення вмираючого міста її мало цікавило. У результаті рівень смертності від голоду серед населення досягав навесні 1942 р. 100 на кожну 1000 чіл. Особливо високої була смертність серед дітей.

Демографічні втрати Харкова у війні були величезними. Бої за Харків були важкими й кровопролитними. Вигнання окупантів коштувало втрати життя десятків тисяч воїнів, які загинули в боях. В оборонних і наступальних боях у місті і його прилягаючій місцевості віддали життя більше 150 тисяч воїнів Червоної армії 50 національностей. Тіла 42 308 спочивають в 41 братській і 673 індивідуальних могилах на території міста.

З появою перших воїнів-визволителів на вулицях міста з'явилися харків'яни. Люди плакали від щастя, обіймали, поздоровляли солдатів і офіцерів, дякували воїнам за рятування від "нового порядку". У той же день в 12 годин, коли вулиці ще обстрілювалися гітлерівською артилерією, біля пам'ятника Т.Г. Шевченко відбувся імпровізований мітинг, присвячений звільненню Харкова. Разом з військами в місто повернулися керівники міста й області.

26 серпня 1943 р. вийшов спеціальний випуск газети "Радянська Україна" (видавалася в Саратові), у якому харків'ян поздоровляли зі звільненням відомі українські письменники й поети, актори Максим Рильський, Петро Панч, Іван Паторжинський і інші. Газета повідомляла, що в Москві, Саратові, Челябінську, Тбілісі, Горькому, Алма-Аті й іншим містам відбулися багатолюдні мітинги, на яких харків'ян поздоровляли з радісним днем звільнення, "бажали швидкого повернення на батьківщину соратників з праці й обороні". 30 серпня на честь звільнення Харкова відбувся загальноміський мітинг на майдані Дзержинського, на якому було присутнє 25 тис чоловік жителів міста й області. Перед присутніми виступили керівники області й міста, командуючі військовими підрозділами, які звільняли місто( Г. Жуков і І. Конєв), українські поети П. Тичина, М. Рильський, М. Бажан".

Очень любопытен текст комментария, читаемый немецким диктором в переводе на русский язык (Съёмка и комментарии Вольфганга Гoртера, 1-я горно-стрелковая дивизии в оккупированном Харькове). Диктор называет, в частности, памятник Тарасу Шевченко памятником генералу Тимошенко.

ТЕМА ДНЯ
АНТИФАШИСТ ТВ
СВЯЗЬ ВРЕМЕН
Антифашист ТВ