Учора зранку, як прокинулась земля,

Почав я у собі вбивати москаля.

А разом з ним вбивав та рвав мов звір

Треклятий «Рускій мір»,

Бо залишки отого «міра»

Душа іще несла

Немов забруднена квартира.

О! Боротьба була така важка!

Москаль тримавсь і «мір» кусавсь,

Вмирать обидва не хотіли,

Бо їм у серці у моєму жить кортіло.

Та після героїчних спроб

Прийшла до мене перемога –

Забив та викинув (туди їм і дорога).

А що ж залишилось?

Лишився тільки жлоб

Нахабний, темний, повний злоби.

І навіть і не жлоб, а так…

Маленький жлобик.

Степан Галь

ТЕМА ДНЯ
АНТИФАШИСТ ТВ
СВЯЗЬ ВРЕМЕН
Антифашист ТВ